Австрійські вчені прийшли до цікавого висновку: зв'язок собак та їх господарів дуже схожа на відносини дітей і батьків.
На думку експертів, тварини настільки пристосувалися жити поруч з людиною, що в більшості випадків господар є основним соціальним партнером свого вихованця й тому поведінка собаки аналогічно поведінки маленької дитини.
Така міцна зв'язок заснована на відчутті безпеки, яке характерно для відносин батьків і дітей, коли малюки сприймають дорослого опікуна як оплот надійності, що гарантує захищеність.
Лікар ветеринарної медицини Ліза Хорн досліджувала поведінку собак. Зокрема, вона провела експеримент на реакцію собаки в трьох різних умовах: у присутності хазяїна, в його відсутність і при його словесному заохочення. В експерименті використовувалась електронна іграшка, за допомогою якої собака могла «заробити» собі їжу.
Цікаво, що набагато менше зацікавленості у грі, а як наслідок, і «заробляння» їжі, чотириногі виявляли, якщо господаря в приміщенні не було. І навпаки, якщо господар був поруч, то інтерес до іграшки значно зростав, причому, абсолютно неважливо, мовчить господар або ж підбадьорює свого улюбленця словесно.
Те ж саме спостерігається і в стосунках «батьки–діти», де присутній ефект так званого «безпечного базису» − коли відчуття безпеки, що виходить від мами і тата, дає дитині можливість спокійно пізнавати навколишній світ.
